Сторінка батьків
«Сім’я – це те саме середовище, де людина вчиться
і сама творить добро».
В.О.Сухомлинський
Одна з актуальних проблем, що стосується споконвічних проблем людства, – виховання дітей. Сьогодні проблему виховання обговорюють батьки, педагоги, психологи, соціологи. Саме в сім’ї дитина отримує первинні навички сприйняття дійсності, привчається усвідомлювати себе повноправним представником суспільства. Роль сім’ї постає у поступовому введенні дитини в суспільство так, щоб вона розвивалася відповідно до природи, культури країни, де вона народилась. Саме туту, у сієї, в родині формується і розвивається особистість дитини, триває опанування неюсоціаль6них ролей, що необхідні для безболісної адаптації в суспільстві. Людина відчуває зв'язок з сім’єю впродовж усього життя. Безпосередня функція сім’ї як соціального інституту – навчання дитини: соціального досвіду, що накопичило людство, культури країни, її моральних норм, традицій народу.
Державна політика в галузі освіти підкреслює провідну та важливу роль сім’ї у вихованні молодого покоління. Зокрема у ст.. 3 п.2 Закону України «Про дошкільну освіту» передбачено: «Держава надає всебічну допомогу сімї у розвитку виховання та навчання дитини; … піклується про збереження та зміцнення здоров’я, психологічний і фізичний розвиток дітей».
У ст. 6 Закону України «Про дошкільну освіту» окреслено такі основні принципи дошкільної освіти:
* єдність виховних впливів сім’ї та дошкільного навчального закладу;
* наступність і перспективність між дошкільною і початковою загальною освітою;
* доступність для кожного громадянина освітніх послуг, що надає система дошкільної освіти;
* рівність умов для реалізації задатків,нахилів,здібностей, обдарувань, різнобічного розвитку, виховання, навчання та оздоровлення дітей;
* світський характер дошкільної освіти;
* особистісно-орієнтований підхід до розвитку особистості дитини;
* демократизація та гуманізація педагогічного процесу;
* відповідність змісту рівня та обсягу дошкільної освіти до особливостей розвитку та стану здоров’я дітей дошкільного віку.
Слід зазначити, що у ст..8 Закону України «Про дошкільну освіту» визначені певний обов’язок та роль сім’ї у дошкільній освіті:
- Сім’я зобов’язана сприяти набуттю дитиною освіти у дошкільних та інших навчальних закладах,або забезпечити дошкільну освіту в сімї.
- Відвідування дитиною дошкільного навчального закладу не звільняє сімю від обов’язку виховувати, розвивати і навчати її у родинному колі.
- Батьки, або особи, які їх замінюють, відповідають перед суспільством,державою за розвиток, виховання та навчання дітей, а також збереження їх життя, здоров’я, людської гідності.
Сьогодні проблеми збереження здоров’я дітей набувають особливої актуальності,оскільки дедалі помітнішою стає тенденція до погіршення його стану.
Базова програма приділяє особливу увагу впровадженню в освітньо-виховний процес здоров’язбережувальних технологій, що дають змогу проводити оздоровлення в цікавих різноманітних формах, забезпечують фізичне, соціально-емоційне, духовне, інтелектуальне благополуччя малюків.
В умовах дитсадка вихователі можуть впроваджувати різноманітні оздоровчі та профілактичні технології інноваційного та здоров’язбережувального характеру. Важливо при цьому враховувати індивідуальні особливості вихованців. Розглянемо деяку оздоровчі технології.
Запропонуйте дітям обрати кольорову картку, яка їм подобається найбільше, а потім визначте , чи відповідають їхні почуття обраному кольору.
Орієнтовані емоційні значення кольорів:
· жовтий – радість
· червоний – щастя
· синій – образа, зосередженість
· зелений – спокій
· голубий – замріяність
· сірий – ум
· помаранчевий – піднесення, радісне здивування
· коричневий – умова
Ставлення до кольорів проявляється в малюнках дітей. Дослідження В. Мухіної показали що діти найчастіше обирають кольори характеристикою «яскравий», «світлий», «чистий». До похмурих , темних відтінків дошкільнята вдаються лише тоді коли дорослі пропонують намалювати їм щось неприємне. Тож, як бачимо при виборі кольорів діти більше спираються не на предметні асоціації, а на враження. Яскраві кольори радують приваблюють дошкільнят. Вони не дратують, а навпаки заспокоюють їх, дають можливість почуватися комфортно. У практичній роботі з дошкільнятами умовно можна виділити три рівні використання кольоротерапії
1. Організаційні можливості кольору (система освітлення та колірне оформлення інтер’єрів приміщень дитсадка)
2. Педагогічні можливості кольору (навчання, розвиток, виховання)
3. Реабілітаційні можливості кольору (оздоровлення,лікування,психологічний колорит)
Арт-терапія - лікування мистецтвом. Відносно новий метод психотерапії, який досить широко використовується і в роботі з дошкільнятами. Ще древні мудреці вважали що мистецтво лікує душу і тіло.
Арт-терапія поєднує використання різних видів образотворчості: малюнка, живопису, монотипії, мозаїки,колажу, ліплення масок тощо. Переваги цього методу відносна простота в застосуванні, багатство матеріалів, можливість поєднувати його з будь-якими іншими психотерапевтичними методами, серед яких: музикотерапія, танцювальна терапія, казко терапія, пісочна терапія. Усі види мистецтва мають оздоровчий вплив на здоров’я дітей. Так усім дітям необхідне щодня малювання, особливо з елементами фантазування. Небажання малюка малювати має вас насторожити, змусити замислитися про причину відмови.
Пісочна терапія – найулюбленіші матеріали для ігор і занять дітей. Пісок «поглинає» негативну енергію, «очищає» енергетику людини, стабілізує її емоційний стан.
Перші знайомства малюків відбуваються у пісочниці. Заняття та ігри з піском підносять настрій,викликають емоції радості, спонукають до діяльності. У процесі ігор з піском діти стають більш впевненішими та здатними здолати труднощі; у них розвивається тактильно – кінетична чутливість і дрібна моторика рук.
Тактильно – кінетичні відчуття – це відчуття, які ми отримуємо через рецептори на шкірі. Вони тісно пов’язані з розумовими операціями, з їх допомогою ми пізнаємо світ.
Можна запропонувати дошкільнятам:
· «походити» долоньками по піску, залишаючи сліди;
· виконати долоньками і ребром долонь зигзагоподібні та колові рухи;
· складеними пальцями зобразити на піску сліди загадкових, казкових птахів, тварин (фантазуємо);
· створити відбитками долонь, кулачків різноманітні малюнки (квіти,дерева,травичку, сонечко,дощ).
Танець – один з видів рухової терапії, який зокрема, дає дитині також можливість са
мовиражатися, само реалізуватися, передавати свої емоції та почуття. Виразні рухи людини це обов’язковий компонент емоцій. Немає такої емоції або переживання, які б не передавалися в рухах, і не лише в міміці, а й у жестах рук, ніг,голови, тулуба, напруженні або розслабленні мускулатури, характері й темпі дихання тощо. Через виразні рухи людина може усвідомити свій внутрішній стан, а також повідомити про свої переживання, наміри, сподівання. Через танець можна виразити все навіть те що неможливо висловити словами. Педагог спостерігаючи за групою під час танцю, оцінює сильні та слабкі сторони репертуару рухів учасників, після чого визначає, як їх змінити або вдосконалити.
У народі кажуть: «Сміх – це здоров’я ». Справді, він допомагає зняти стрес, підняти настрій , сприяє виділенню потрібних гормонів в організм, задіює м’язи обличчя та тіла людини. Виявляється сміх може бути різним: веселим і отруйним, радісним і сумним, розумним і недоречним, іронічним і щирим, цинічним і сором’язливим. І не кожен сміх позитивно впливає на ваше здоров’я. Щоб діти росли здоровими, веселими слід впроваджувати в освітньо – виховний процес «хвилинки-смішинки», гуморинки, розваги, що викликають позитивні емоції.
Казкові фольклорні сюжети – своєрідні матриці, що відображають головні душевні та суспільні конфлікти людей. Споконвіку старші покоління передавали в казках своїм нащадкам мрії про нездоланність добра і правди, про щасливе життя. У них гармонійно поєднуються реальне і фантастичне. У процесі роботи над казкою у дітей розвивається творчість, уява, позитивні емоції, що має величезний вплив на формування здорової, компетентної особистості. Казкотерапія спонукає шукати відображення казкових подій у поведінці людей, проблемах і способах їх розв’язання у реальному житті.
Діти дуже люблять казки. У казковій формі легше побачити та зрозуміти свої вади і проблеми. Мета казко терапії – допомогти людині бачити не так реальний світ, як те враження, яке він на них справляє, тобто свій внутрішній стан. Щоб описати його вони шукають аналогії і, оперуючи ними, створюють образи, що відповідають їхнім почуттям. Це називається метафорою. Саме метафоричною мовою говорить наша психіка, а точніше – права півкуля мозку. Вчені вважають що ця півкуля головного мозку відповідає і за наше здоров’я. Кожне заняття казко терапією має закінчуватися обговоренням «Чого навчила казка?»
Музика – невід’ємна складова нашого буття. Вона робить життя змістовнішим, веселішим, цікавішим, збагачує різними емоціями. У дитсадку діти чи не найбільше полюбляють музичні заняття, розваги свята, музичні паузи. Музикотерапія передбачає використання спеціальної добірки музичних творів з метою впливу на емоційно – почуттєву сферу малюка, його духовне зростання, забезпечення релаксації та емоційного тла для оптимізації різних видів діяльності. Музику можна використовувати для надання психолого – педагогічної допомоги дітям з інтелектуальними, мовленнєвими, рухомими, сенсорними, емоційними порушеннями. Насамперед музика впливає на емоційну сферу дитини, вона також є засобом невербальної комунікації та одним з можливих засобів пізнання світу.
